З архіву сайту. Публікація за 2018 рік
Володимир Павлович Пещанський
Володимир Павлович Пещанський (28.10.1873, Переяслав (нині Переяслав –Хмельницький) – 26.08.1926, Львів) – український архітектор, реставратор, мистецтвознавець. Закінчив Петербурзький Інститут цивільних інженерів, де здобув відповідне звання. Працював у Києві та Харкові.
У період 1919 – 1922 років проживав у Херсоні зі своєю родиною: Пещанською В. Ф. та Пещанським О.В. Сім’я знімала житло в будинку, який належав капітану 57-го Модлинського полку Сергію Дмитровичу Тахчогло, по вул. Кутузовській, 33 (Грецька, 15 , Кутузовська, 33, Леніна, 25, нині Соборна, так перейменовувалася вулиця в різні періоди історії). Будинок знесли в 90-х роках і на тому місці побудували новий.
Під час перебування в Херсоні Володимиру Павловичу Пещанському запропонували посаду викладача в Херсонському політехнічному інституті, а згодом обрали ректором закладу. Він також був відомим колекціонером: володів унікальною колекцією українських килимів ручної роботи та ікон ХVІ–ХVІІІ століть і сам їх реставрував. Для тимчасового збереження такого зібрання старожитностей директор Херсонського історико-археологічного музею Віктор Іванович Гошкевич виділив окреме приміщення у своєму закладі.
Крім того Володимир Павлович дарував музею різні предмети. Гортаючи сторінки «Книги музейних надходжень», читаємо запис про те, що восени 1919 року В.П.Пещанський подарував фотографії та листівки з краєвидами Херсона, а також різну революційну літературу. Згодом, він передав дві книги, які зберігаються до сьогодні у музейному фонді: «Сокращенный катехизис для обучения юношества православному закону христианскому, изданному при учреждении народных училищ в Российской империи» (СПб, 1818) та Шейх Абул Гкасым Аль – Мухагкыгк «Шераиуль – ислам или законы мусульман шиитского вероисповедания. Часть первая» ( СПб, 1867).
Дарувальниками були також члени його родини. Останній запис в «Книзі надходжень…» зроблено 1921 року, коли О.В. Пещанський передав до музею австрійську каску.
У1922 р. Володимир Павлович отримав від митрополита Андрія Шептицького запрошення зайняти вакансію реставратора у Львівському Національному музеї. Так сім’я Пещанських переїхала до міста Лева. Володимир Павлович перевіз туди і свою колекцію старожитностей.
Незважаючи на великий об’єм роботи в музеї, він продовжив опрацьовувати власне зібрання українських килимів. В результаті такої кропіткої роботи, в 1925 році у Львові, в серії «Збірки Національного музею» вийшла книга Володимира Пещанського «Давні килими України», тираж всього 300 екземплярів. Управа Національного Музею у Львові у передмові надала інформацію про те, що до кожної купленої в музеї книги, додається один акварельний малюнок давнього українського килима. Одна особа може купити комплект із 12 акварельних малюнків по 50 злотих за кожен.
До Херсонського історико – археологічного музею це видання надійшло на початку квітня 1929 року з Львівського Національного музею і зараз зберігається в бібліотечному фонді музею. Через декілька днів, у відповідь на таку люб’язність, директор закладу Ірина Василівна Фабриціус відправила у Львів видання Херсонського музею : «Клады и древности» та «Літописи музею» (вип. 4,5,6,7,8), а у травні – ще один випуск «Літописів» ( в.9).
Монографія В.П. Пещанського «Давні килими України» користується попитом у дослідників української старовини і сьогодні.
За декілька років, прожитих у Херсоні, Володимир Павлович Пещанський залишив по собі добру згадку як дарувальник, викладач, реставратор.
Помер він 26 серпня 1926 року у Львові і похований на Личаківському цвинтарі.
Публікація написана за матеріалами архіву Херсонського краєзнавчого музею.
Провідний біліотекар музею Остренко Н.А.
2018 рік
