Фото з ресурсів інтернету Виставка «Transformations classical sculpture in colour»
Найчастіше ми уявляємо стародавні статуї лише в білому кольорі. З часів Відродження білосніжні поверхні античних фігур були еталоном краси і джерелом натхнення для митців. Але археологи зруйнували мрії естетів. У тому, що до нас вони дійшли білими, слід звинувачувати природу: століттями під впливом дощів і вітру фарба стиралася.
Міф про безбарвність було спростовано під час розкопок Помпеїв у ХVІІІ ст. На багатьох предметах були знайдені залишки фарби. Помпеї були зруйновані виверженням вулкана в 79 році н. е., і лава, що залила місто, захистила знахідки та зберегла їхні кольори.
У ХІХ столітті розкопки на Акрополі в Греції завдали по цьому міфу ще більший удар. Там були знайдені скульптури, знищені персами під час штурму Акрополя в 480 році до н. е. Коли афіняни повернулися до міста, вони не відновили ці скульптури, а поховали під святилищем. Коли археологи розкопали їх через дві з половиною тисячі років, деякі кольори на них збереглися. На кінець ХІХ століття стало остаточно зрозуміло: античність не була білою. Вона була кольоровою.
Нині дослідники античного мистецтва мають на озброєнні новітні технології, завдяки яким можна виявити найменші сліди пігментів, якими були розфарбовані статуї.
Жовтий, червоний і чорний кольори часто використовували як ґрунт, на який потім наносили фарбовані деталі, щоб виділити волосся, очі, брови, прикраси та одяг, щоб оживити білий мармур.
Можливо зараз розфарбовані статуї виглядають незграбно і безглуздо. Але у стародавні часи, коли колір був символом статусу і багатства, вони своїми яскравими фарбами підкреслювали велич правителів і країни. Тисячу років тому, коли раби та бідняки носили одяг з небіленого полотна, купці не належали до дворянського стану і не мали права носити пурпур і синій, якими б багатими вони не були. Тільки уявіть, з яким благоговінням вони дивилися на кольорові статуї.
У Херсонському обласному краєзнавчому музеї зберігались унікальні античні скульптури, які були викрадені російською армією в жовтні 2022 р. До прикладу, мармурова скульптура лева, яка датується серединою V ст. до н.е. У динаміці показана будова тварини, яка в античному світі втілювала силу і велич. Лев присів на передні лапи перед стрибком. На місці вух – пласкі пази для вкладок; в стиснутому роті – округлі пази для кільця. Скульптура, ймовірно, була надгробною пам’яткою.
Лев був пов’язаний з культом деяких богів. Наприклад, Кібели – фрігійської богині, яка була уособленням матері-природи. Її називали великою матір’ю богів і шанували як богиню природи, родючості, гір, печер і фортець. Кібела їздила на золотій колісниці, запряженій левами.
Пропонуємо вам відчути себе античним скульптором і розфарбувати нашого лева. Завантажте малюнок, роздрукуйте і творіть.