Херсон – красиве місто, воно вабить індивідуальною атмосферою, достатньо теплим кліматом, різноманіттям природних ландшафтів та неповторною історією. Мандруючи містом, ми милуємося зеленими куточками, доглянутими парками, скверами. Біля будинків, у дворах та навіть на промислових об’єктах висаджені різноманітні культурні форми рослин. Милують око своєю неповторністю зелені газони, квітники, будівлі та паркани, що прикрашені рослинами вертикального озеленення. Херсон дійсно одне із найзеленіших міст на Півдні України.
Рослини слугують не тільки окрасою, а й відіграють велику роль у покращенні екологічного стану довкілля, адже є основним джерелом кисню, осаджують та поглинають пил і отруйні гази, збагачують атмосферу фітонцидами, пом’якшують клімат. Там, де в достатній кількості є зелені насадження, тепло взимку і прохолодно влітку. Види, які мають щільну крону, в спекотні дні захищають від сонячних променів та від вітрів. Чим зеленіше місто, тим менш згубно позначається на здоров’ї людини промислове забруднення.
Історичні факти свідчать, що з перших днів заснування міста велика увага приділялася його озелененню. Фахівці-садівники ретельно добирали видовий склад, враховуючи не тільки декоративні якості, а й практичну сторону озеленення. У квітні 1783 року було укладено контракт з англійським садівником Моффетом на облаштування в Херсоні саду й розведення лісових плантацій.
На території фортеці 1787 року був побудований будинок для відпочинку – дорожній палац, спеціально до приїзду імператриці Катерини II. Він знаходився на схилі Дніпра перед невеликим садом. В одному зі своїх листів Катерина писала, «…вишні відквітували, а бузок іще квітує під вікнами палацу…». Такі факти є вагомим доказом того, що озеленення міста було на одному із перших місць.
У звітах Херсонського земського сільськогосподарського училища (кінець XIX ст.) вказується, що періодично здійснювались посіви та висадки деревно-чагарникової рослинності, а саме: робінії (білої акації), сосни, ялини, маслинки, гледичії, дуба, айланта, шовковиці, береста.
Сьогодні в місті можна побачити як аборигенні види рослин, характерні для нашої флори, так і рослини, завезені з інших місцевостей, так звані чужинці, або інтродуковані. Досить поширеними видами є тополя біла та тополя чорна, або осокір, що мають пірамідальну форму крони. Їх висаджують вздовж доріг та алей, вони добре поглинають та осаджують пил, а восени захоплюють яскраво-золотим листям. Неможливо не звернути увагу на рослину, яку в нашому місті зустрічаємо майже в кожному районі. Це величавий платан – могутнє та довговічне дерево до 40 м заввишки. Увагу привертає розлога крона, яка дає багато тіні. Восени визрівають цікаві плоди, що надає дереву оригінального вигляду. Взимку платан легко впізнати за корою, що відшаровується великими лусками, залишаючи жовті плями нижньої кори. Платан, висаджений у парку поодиноко серед газону, залишає враження могутнього і красивого дерева.
Неможливо не вшанувати пам’ять гласного Херсонської міської думи доктора медицини Красинського (друга половина XIX ст.), який запропонував здійснювати насадження дерев по лінії тротуарів. Саме за його ініціативою тротуари наших вулиць оздоблені рядами дерев.
Ще 1905 року в Історичному віснику О.І.Фірсов вказує, що вулиці міста були обсаджені білою акацією. І справді, у паркових насадженнях часто зустрічається робінія, або біла акація. Батьківщина її – Північна і Центральна Америка. Вона була завезена понад 150 років тому і широко розповсюдилася завдяки невибагливості до ґрунтів, посухостійкості. Потрібно відзначити, що робінія – чудовий медонос і має неймовірно ніжний аромат квітів, які приваблюють комах та створюють своєрідну ароматичну композицію нашому степовому місту.
Дивує величністю айлант, або китайський ясен, який раніше був досить популярною декоративною рослиною через швидкий ріст та листя вражаючих розмірів. Чим більше листя у дерева, тим воно корисніше для міста – більше засвоює вуглекислого газу і затримує пил, зменшує шум, виділяє кисень, зволожує атмосферу, очищає її від хвороботворних мікроорганізмів виділенням біологічно активних речовин (фітонцидів). Тому стрижка дерев для надання їм красивого вигляду, з точки зору екології, недоцільна. Чим вище дерево і ширша його крона, тим краще.
Екзотичністю вирізняється альбіція, яка за формою листя нагадує акацію, а ніжно-рожеві суцвіття за рахунок великої кількості довгих рожевих тичинок створюють враження шовкового покриття. Саме через такі особливості має й іншу назву – акація шовкова. Восени вона довго зберігає листя, іноді до кінця листопаду, що досить рідко зустрічається серед листопадних дерев нашого клімату. Також майже не змінюється забарвлення, залишаючись яскраво-зеленим, маючи неймовірно красивий вигляд серед різноманітних фарб осені.
Добре реагує на загазованість повітря катальпа. або індіанське «бобове дерево» з родини бегонієвих. Бобове тому, що стручки з насінням дуже схожі на стручки бобу. З тієї ж причини катальпу називають «макаронним», «цигарковим» або «олівцевим деревом», навіть «деревом труб» як, наприклад, в Німеччині. Це дуже ефектне листопадне дерево з пурпуровим листям, на фоні якого досить контрастно виглядають пишні білі суцвіття. В період квітування вулиця наповнена приємним солодкуватим ароматом, а взимку стручки лишаються на дереві, додаючи ще більшої декоративності.
Окрім катальпи взимку величаво прикрашений плодами-бобами і церцис, в народі його називають «іудове дерево». Ця рослина в нашому місті досить мало поширена і рідко зустрічається. Кожен, хто хоча б один раз побачив квітучий церцис, не забуде це чудове видовище. Рано навесні оголені гілки дерева вкриті ніжно-фіолетовими квітами, які нагадують метеликів. Є безліч різноманітних видів рослин, які формують архітектурний вигляд міста, приваблюючи нас оригінальними формами, забарвленням листя та квітів, цвітінням.
Парки, сади, бульвари, алеї, сквери, набережні нашого міста є одними з найгарніших місць відпочинку та дарують естетичну насолоду.
Науковий співробітник відділу природи Чайка Т.А.
