Білозерський район

У боях на території району відзначилися частини 295-ї стрілецької, 49-ї гвардійської стрілецької дивізій, 2-го механізованого корпусу та 1 гвардійського укріпленого району, в тому числі 384 окремого батальйону морської піхоти.
12 березня 1944 року були звільнені села: Микільське, Токарівка, Дар’ївка. 13 березня – Інгулець, Садове, Федоровіка, Глинище (Дніпровське), Чорнобаївка. 14 березня 1944 року 1038 стрілецький полк 295 стрілецької дивізії звільнив районний центр – Білозерку. Цього дня ворога було вибито з сіл Киселівка, Музиківка, Надеждівка, Петрівське, Посад-Покровське, Цареводар (нині Правдине), Східне, Радянське.

14 березня 1944 року ворог був вигнаний з прилиманських сіл: Кізомиса, Томиної Балки, Софіївки, Широкої Балки, Станіслава, Олександрівки. Цим селам визволення принесли воїни 1-го гвардійського укріп району та 384-го окремого батальйону морської піхоти.

За бойові подвиги на Дніпрі та Інгульці, при форсуванні Дніпровського лиману, виявлену при цьому відвагу 15 воїнам було присвоєно звання Героїв Радянського Союзу.

У центрі Білозерки знаходиться могила молодшого лейтенанта С.А.Харченка, який під час запеклого бою закрив своїм тілом амбразуру ворожого дзоту.

У боях на території району загинув 561 радянський воїн.