Музей природи

Меморіальна кімната Й. К. Пачоського

Меморіальна кімната Й. К. ПачоськогоЕкспозиція присвячена пам’яті вченого, ботаніка із світовим ім’ям – Й. К. Пачоського, його роботі на території Херсонської губернії, флористичним дослідженням.

Діорама розповідає про життя та діяльність вченого, особливо про Херсонський період – 1897-1923 роки. Ще молодим вченим його було запрошено до Херсонщини на посаду губернського ентомолога в 1897 році, де почалась плідна праця над вивченням флори та фауни нашого краю.

Саме за ініціативи молодого вченого місцеві натуралісти провели комплексне обстеження флори, фауни та ґрунтів Херсонщини. Було зібрано матеріали й експонати, що стали основою для створення ентомологічного кабінету. Повністю віддавшись роботі, Й. К. Пачоський стає не лише ботаніком, але й зоологом, екологом. Вивчає геологічну історію, палеонтологію, ґрунти, кліматичні умови нашого краю. Було зібрано велика кількість експонатів серед яких є гербарні збори, чучела птахів, спиртові препаратів риб та рептилій. Згодом п’яти кімнатний ентомологічний кабінет став замалим для зберігання експонатів.

Робота вченого підкріплюється і науковими виданнями. Він пише наукові праці, що присвячені сільськогосподарським шкідникам, флорі Херсонщини, тощо. Деякі з них експонуються. 1915-1927 рр. була надрукована серія робіт-1915р.-«Леса», 1917 р.-«Степи», 1927 р.-«Плавни».
Й. К. Пачоський досліджуючи живу природу, дуже багато подорожував, велику кількість часу проводив в ботанічних експедиціях, що охоплювали територію всієї Європи. Україна, Польща, Білорусія, північний Кавказ, Югославія, Болгарія. Познайомитися блище з географією експедицій вченого дозволяє карта де нанесені маршрути та вказані роки експедицій.

Значну частину свого часу Й. К. Пачоський присвятив роботі в заповіднику Асканія-Нова, де він восени 1922 року працював на посаді завідуючого заповідника «Чаплі». Цей час знаменується детальним вивченням рослинності, збору гербарних зразків, що у подальшому стали науковою базою для вчених не лише того часу, але й зараз. Велику увагу він приділяв вивченню злаків. На основі своїх досліджень він описує зони рослинності, характерні для добре розвиненого, досить великого пода і називає їх: лучно-степова зона, лучно-заливна, лучно-болотна, озерце чистої води.

З 1906 року, посідаючи посаду першого директора природничо-історичного музею встановлює тісний зв'язок з зоологічним відділом Академії Наук у Петербурзі, приймав участь у виставках в різних містах, за що нагороджувався медалями та нагородами.

Фотокартки того часу, рукописи, численні наукові праці, ентомологічні коробки, чучела ссавців та птахів, спиртові препарати, гербарії зроблені руками вченого представлено в експозиції.

Меморіальний куточок з особистими речами вченого, що представляє собою фрагмент робочого кабінету наче повертають відвідувача в той час. Дубові шафи в яких зберігалися експонати и зараз є мовчазними свідками плідної праці вченого.

Закінчується експозиція працями молодих науковців-ботаніків, що в наш час продовжують роботу Й. К. Пачоського.