На 2011рік художня колекція нараховує 952 одиниці зберігання. Експонати групи охоплюють великий проміжуток часу, починаючи з 18ст. і закінчуючи сучасністю. Формувалася колекція на протязі всієї історії музею. Початок її формування був покладений засновником музею, відомим вченим Віктором Івановичем Гошкевичем ( 1860-1928рр.).

Про перші надходження згадується у літописах музею 1914р. Джерела поповнення колекції традиційні: надходження від мешканців м.Херсона, придбані в результаті обстеження м.Херсона, колекції подаровані, закупки. Були і тяжкі часи для музею (революція, Велика Вітчизняна війна, окупація Херсонщини), але весь цей час художня колекція поступово поповнювалась.

Зараз художню колекцію можна поєднати за темами :
1. Ікони ( 44од.) – це ікони на дереві та на полотні 18-20ст.
2. Портрети ( 107од.):
- портрети Героїв Радянського Союзу.
- портрети Героїв Соц. Праці.
- портрети діячів культури, науки та мистецтва.
- портрети історичних постатей.
3. Картини (81 од.) – ця колекція цінна роботами художників з Херсонщини, які змальовували м. Херсон.
4. Графіка ( малюнки, акварелі).
5. Гравюри ( 64 од.).                                                                                                                         
6. Скульптура ( 65 од.) – до цієї групи входять статуетки, бюсти, барельєфи з мармуру, гіпсу, граніту, металу.                                                                                                                                   

«Художня» група має художню, пізнавальну і культурну цінність. Предмети постійно експонуються на виставках і постійній експозиції.

Портрет Переяславського полковника Семена Сулими

I пол. ХVIII ст. Невідомий художник.
Репліка з оригіналу, що зберігається
в Національному музеї українського
мистецтва в Києві.
Полотно, олія.
Розмір – 75х54 см.
Надійшов до музею у 1957р.  
Х – 190
Семен Іванович Сулима – представник козацького роду, син відомого полковника, генерального хорунжого Івана Федоровича Сулими.
З 1729 по 1737 рік, обіймаючи посаду Баришівського сотника, не раз брав участь у воєнних діях на території Херсонщини.
У 1739 р. обраний Переяславським полковником. Помер у 1766 р.
Портрет був переданий до Херсонського краєзнавчого музею з Миколаївського художнього музею у 1957 році.

Портрет Російського Імператора Петра I

Невідомий художник.
Нідерланди, не пізніше 1725р.
Полотно, олія, деревина, позолота;
живопис, різьблення.
Розмір – 71х134 см.
Х – 580
Портрет належить до нідерландської школи живопису, котра з ХV століття стала однією з провідних у Північній Європі.
При створенні у ХVIII ст. парадного портрета Петра I, невідомий художник спирається на традиції голландського реалізму ХVII ст.
На портреті імператор виглядає урочисто, одягнений у темно – зелений мундир Преображенського полку, на грудях – блакитна Андріївська стрічка та Орден Андрія Первозванного.
Ліва рука Петра I лежить на поясі з ефесом шаблі, правою рукою він спирається на скіпетр. На другому плані, ліворуч, зображено круглий столик, на якому на червоній подушечці з золотими китицями лежить імператорська корона.
Твори мистецтв голландських художників, як у випадку з портретом Петра I, були відзначені високою майстерністю, сміливим реалістичним новаторством і строгою простотою.

Портрет князя Г. О. Потьомкіна – Таврійського

Копія ХIХ ст. з портрету кінця ХVIII ст.
Невідомий художник.
Полотно, олія.
Розмір – 90 х 70см.
З довоєнної колекції художнього відділу
Херсонського краєзнавчого музею.
Х – 42
Потьомкін Григорій Олександрович ( 1739 – 1791рр) – князь Таврійський, видатний державний діяч, генерал – фельдмаршал, з 1774 р. – Новоросійський генерал – губернатор. Під його керівництвом відбувалося заселення та економічне освоєння Північного Причорномор’я, будувалися міста Херсон, Миколаїв, Севастополь, Катеринослав, проводилась реорганізація російської армії, створювався Чорноморський флот. Похований у Катерининському соборі в Херсоні.
Перед нами копія з гравюри Волькера, виконаної з портрета відомого художника Дмитра Левицького. Вважається, що робота Левицького не збереглася. Але нині припускають, що нею може бути портрет Г.О.Потьомкіна у парадному мундирі, який барон Едуард Фальц – Фейн у 1987р. передав Радянському фонду культури ( зберігається в Алупкінському музеї «Воронцовський палац»). Цей портрет зберігся не у повному форматі й, вочевидь, написаний на подію приєднання Криму до Російської імперії у 1783р. Поворот голови, риси обличчя, мундир подібні херсонському зображенню.
На початку ХХ століття цей портрет зберігався у відділі ім. кн. Г.О. Потьомкіна Херсонської громадської бібліотеки.

Картина. Алексєєв Ф.Я. «Вид Херсона»

1797 – 1800.
Полотно, олія.
Розмір – 197 х 177см.
Передана до Херсонського музею з Академії
Мистецтв ( С.- Петербург) у 1914р.
Х – 38
Федір Якович Алексєєв ( 1753 – 1824 ) – видатний живописець, аквареліст, педагог, один із основоположників російського міського пейзажу, майстер театрально – декоративного живопису. У 1795 – 1796рр. за завданням Академії мистецтв він працював на Півдні, виконуючи види міст, які відвідала імператриця Катерина II під час подорожі до Криму у 1787 р. У Херсоні художник виконав кілька акварельних замальовок. З них для написання полотна «Вид Херсона» послугував малюнок «Міська площа в місті Херсоні». Картина виконана у 1799 – 1800 рр., вже після смерті Катерини II, на замовлення Павла I який побажав розмістити її у новозбудованому Михайлівському замку разом з трьома іншими видами південних міст.
У 1914 р. за ініціативи засновника Херсонського музею Віктора Івановича Гошкевича та за підтримки міського голови Миколи Блажкова картина була передана з Імператорської Академії мистецтв у Херсонський музей старожитностей .
На полотні представлена площа у Херсонській фортеці. Ліворуч – південний фасад Катерининського собору, де похований князь Г.О. Потьомкін. У центрі – пірамідальний обеліск на могилі принца Вюртемберзького, поруч, зліва – надгробки молдавського князя Емануїла Росета та будівничого Херсона, інженер – полковника Миколи Корсакова. На задньому плані – палац князя Г.О. Потьомкіна з флігелями.