Відкрий Музей природи з аудіогідом!


До 100-річчя від дня народження І. Д. Ратнера

І. Д. Ратнер (1919–1993) – відомий херсонський музейний діяч, краєзнавець, археолог.                                         

Ізраїль Давидович Ратнер народився у Миколаєві 1 травня 1919 року. Його дитинство припало на важкий період Громадянської війни, голоду та повоєнної руїни. У юнацькі роки  він захоплювався літературою й по закінченні у 1937 році середньої школи поступив на філологічний факультет Миколаївського педагогічного інституту; пізніше працював вчителем.

Влітку 1941 року, коли нацистські окупанти наблизилися до Миколаєва, І. Д. Ратнер був евакуйований на схід країни, а в 1943 році мобілізований до лав Червоної Армії. Війну закінчив у званні молодшого лейтенанта. Як учасник війни був нагороджений медаллю «За победу над Германией в Великой Отечественной войне 1941–1945». Після демобілізації повернувся до Миколаєва, працював у редакції газети «Бугская заря», закінчив навчання в інституті.

У 1946 році І. Д. Ратнер став науковим співробітником Миколаївського історичного музею. Наступні три роки працював на посаді наукового співробітника археологічного заповідника «Ольвія» Академії наук УРСР. Навіть оселившись у 1950 році в Херсоні, протягом кількох років він продовжував брати участь у роботі Ольвійської археологічної експедиції.

До Херсонського історичного музею (з 1963 року – Херсонський краєзнавчий музей)      І. Д. Ратнер прийшов працювати у 1952 році. Через два роки став завідувачем відділу історії краю дорадянського періоду й перебував на цій посаді до 1982 року. З його ім’ям пов’язано понад чотири десятиліття розвитку музейної справи на Херсонщині. За час роботи в музеї Ізраїль Давидович склався як визнаний , авторитетний спеціаліст. Під його керівництвом створювались нові експозиції Херсонського музею, Каховська філія, Цюрупинський та Генічеський відділи ХКМ, з’явилися музеї в Білозерці та Бериславі. За успіхи в музейному будівництві І. Д. Ратнер отримав знак «За відмінну роботу» Міністерства культури СРСР.

І. Д. Ратнер не уявляв свого життя без діяльності, спрямованої на охорону пам’яток давнини. На початку 1960-х років він очолював невеликі загони експедиції Інституту археології АН України, що досліджували кургани в зоні проектування та побудови Північно-Кримського каналу на території Херсонської області. У 1970-ті роки був головою секції охорони пам’яток археології Херсонської обласної організації Українського Товариства охорони пам’яток історії та культури. Результатом багаторічної роботи з вивчення археологічних об’єктів краю та систематизації матеріалів про їх дослідження стала книга            І. Д. Ратнера «Довідник з археології України. Херсонська область» (Київ, 1984).

Значним є внесок І. Д. Ратнера до регіональної історії та краєзнавства. Понад 30 його наукових статей опубліковано в академічних виданнях та енциклопедіях. Наприкінці 1960-х років він увійшов до складу редакційної колегії та групи авторів «Історії міст і сіл Української РСР. Херсонська область» (Київ, 1972); на початку 1980-х виконував обов’язки члена редколегії та члена науково-редакційної групи доповненого видання «История городов и сел Украинской ССР. Херсонская область» (КиЇв, 1983). Ім’я І. Д. Ратнера – серед авторів багатьох збірників документів, у тому числі й ювілейного – «Херсону – 200 лет» (Київ, 1978). У співавторстві ним були створені книги: «Херсон. Улицы помнят. Путеводитель» (Симферополь, 1987), «Древности Херсонщины» (Симферополь, 1989), «Из истории заселения Херсонщины. Краткий справочник» (Херсон, 1993).

І. Д. Ратнер пішов з життя 23 жовтня 1993 року. На його життєвому шляху була невтомна праця, науковий пошук, творче натхнення, а також щира дружба, любов і вдячність людей.


 
20.04 - Великдень у старому місті

Переважно з квітнем пов’язане одне з найбільших християнських свят – Великдень. Цей день особливий для всіх, принаймні тому, що родина нарешті може зібратися і почастуватися за святковим столом. Не варто також забувати, що це одне з найрадісніших свят, адже символізує початок нового життя. Але чи все ви знаєте про традиції та звичаї святкування Великодня?

Відвідувачі зануряться в атмосферу старого міста, яке готується до Великодніх свят. Дізнаються про передсвятковий ажіотаж на ярмарках, де господині закуповували продукти для традиційних страв; родинні традиції відомих сімей; найпопулярніші розваги; великодні листівки та їх символіку.

Наприкінці заходу разом виготовимо Великодній декор з фетру для своєї оселі.

#Музей_Херсон запрошує дітлахів з батьками та друзями відвідати цікавий захід "Великдень у старому місті".

КОЛИ: 20 квітня об 11.00
ДЕ: Соборна, 9
ВІК: 6+
ВАРТІСТЬ: 60 грн. з особи

Обов'язковий запис за телефоном: 095 295 93 51


 
13.04 - Силуети епох. Малюємо скіфський костюм

ЗАХІД СКАСОВАНО по технічним причинам! Приносимо вибачення за незручності.


#Музей_Херсон продовжує вже традиційний цикл "Силуети епох". Цього разу запрошуємо Вас поринути у модний світ кочовиків античної доби. Дізнаємось про всі елементи жіночого костюму молодої скіфянки.
Під керівництвом художниці Marina Vorobyova створимо неповторні шедеври на тонованому папері пастельними олівцями.

Поспішайте записатись!

Чекаємо на охочих: 13 квітня о 18.00 на Соборній, 9.
Вартість: 120 грн. з особи
Обов'язковий запис за телефоном: 095 295 93 51


 
<< Початок < Попередня 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Наступна > Кінець >>