У дніпрових повенях
зависають зорі,
У дніпрових повенях
Сяють блискітки…

Дуже мені хочеться
В радощах і в горі
Крокувати з пристрибом
Уподовж ріки.

П’ють лелеки воду там,
Риби там гуляють,
Там качки хлюпочуться,
Дикі, як вітрець.

Кашкою, ромашкою
Пахне птиць ватага,
Що літати втомиться
Й сяде під кінець.

Один бік – зарічини,
Другий – степ таврійський…
Пароплавів радісний,
Неповторний зов…

Сонячний Херсоне мій,
З славою повінчаний,
Посилаєш в  душі нам
Передзвін церков.

Слава краю рідного
Здавна вирувала
І козацьким простором,
І геройством війн.

Може, те повернеться,
Що діди згубили?
Будемо чекати всі
Щонайкращих змін…

Дишкант Дарина,
учениця Херсонського ліцею журналістики економіки та правознавства