Йосип Пачоський в когорті видатних херсонців (до 155-річчя з Дня народження вченого)

Й.К. Пачоський (1864-1942)
8 грудня 2019 року знаменна дата для херсонців – 155 років від дня народження Йосипа Конрадовича Пачоського (1864–1942), засновника Природничо-історичного музею Херсонської губернії, видатного українського та польського ботаніка, зоолога і натураліста, фундатора науки фітосоціології. За національністю він був поляк, але найбільш плідні роки свого життя присвятив Херсонщині, в зрілому віці виїхав до Польщі. Його спадок херсонцям - перший на півдні природничо-історичний музей, збудований власне як музей, понад 22 000 гербарних зразків, унікальна колекція комах (10 000 екземплярів), зоологічна колекція, яка є взірцем таксидермічної майстерності кінця ХІХ – початку ХХ сторіччя, безцінні наукові праці з описом флори Півдня України, вивченням шкідників сільського господарства та аналізом методів регулювання їхньої чисельності. Працюючи разом з препаратором Томасом Бареєм, він створив рідкісну колекцію птахів Херсонської губернії. Ці зібрання мають велику наукову цінність, в свій час ними користувалися відомі вчені такі як А. К. Мордвилко, Н. В. Цингер, А. А. Браунер.

Кожен житель і гість нашого міста може сьогодні завітати до меморіальної кімнати Йосипа Пачоського, дослідити оригінали рукописів, побачити зразки гербарію, чучела тварин у приміщенні Музею природи Херсонського обласного краєзнавчого музею.

Народився Й. Пачоський 8 грудня 1864 року в польській сім’ї в м. Білогородка Заславського повіту Волинської губернії (нині Рівненська область). Після навчання в Уманському училищі землеробства і садівництва почав вивчати рослини Уманщини. А в 23 роки Й. Пачоський став дійсним членом Київського товариства природознавців. Впродовж наступних шести років він вивчав флору й фауну півдня Росії: степи Донські, Калмицькі, Крим, Північно-Західний Кавказ, Полтавську, Волинську, Подільську губернії, Полісся. Результат досліджень - 35 наукових публікацій.

У 1897 році Херсонська губернська земська управа запропонувала  Йосипу Конрадовичу посаду губернського ентомолога. Вчений створив ентомологічний кабінет для вивчення шкідників сільського господарства й розробки рекомендацій щодо боротьби з ними. Але Й. Пачоський вважав, що цього замало для успішного господарювання. З його ініціативи місцеві натуралісти провели комплексне обстеження флори, фауни, грунтових пластів Херсонського повіту. Зібрані матеріали й експонати стали основою для створення природничо-історичного музею, який був відкритий для відвідувачів 29 січня 1906 року. Йосип Конрадович став першим його завідувачем, упорядкував “Пояснювальний каталог природничо-історичного музею Херсонського губернського земства” на 207 сторінок.

Й. К. Пачоський став фундатором нової науки фітосоціології (геоботаніки) – науки про рослинні угруповання, яку він обґрунтував на основі відкритого ним закону про розвиток ценозів від простих агрегацій до складних угруповань. В своїх працях він використав еколого - ландшафтний підхід до вивчення різноманітності рослинного покриву в різних екологічних умовах. Науковий доробок вченого став основою для розвитку нових ідей і задумів щодо подальших біологічних досліджень.

Протягом всього життя Й. К. Пачоський досліджував  живу природу,  багато часу проводив в ботанічних експедиціях, що охоплювали територію України, Польщі, Білорусії, Північного Кавказу, Югославії, Болгарії.

Вчений написав близько 300 наукових робіт, частина з яких теж є надбанням музею. Велика теоретична робота “Основные черты развития флоры юго-западной России” (1910) - видатне явище в російській ботаніко-географічній літературі, результат 25-річної подвижницької праці дослідника. Найвідоміші його праці: “Описание растительности Херсонской губернии”, “Материалы по исследованию почв Херсонской губернии”, “Плавни, пески, солончаки, сорные растения”, “Дикий херсонский виноград”, “Дикорастущие злаки Херсонской губернии”. Свою науково-дослідницьку діяльність Й.К. Пачоський поєднував з читанням лекцій для студентів сільськогосподарських курсів, а також для студентів Херсонського політехнічного інституту, де  читав курс морфології рослин та ін.

У 1922 році Й. К. Пачоський переїхав до Асканії Нова, де завідував ботанічним відділом науково-степової станції й заповідника Чаплі. За цей час ним були проведені геоботанічні дослідження заповідних степів та Криму, які згодом описав у кількох працях. А вже через рік видатний ботанік виїхав до Польщі, де й провів останні роки свого життя.

Йосип Пачоський був видатною особистістю кінця ХІХ - початку ХХ століття. Він був членом вченої ради при Російському міністерстві землеробства, почесним членом товариства сільського господарства півдня Росії, професором Херсонського політехнічного інституту, доктором філософії Познанського університету, членом-кореспондентом Польської Академії Наук, заслуженим професором Познанського університету. На його честь названо 14 видів вищих рослин, три з них ростуть в Асканійському заповідному степу.

21 лютого 2016 року перейменовано у вулицю Йосипа Пачоського частину Спартаківського провулку (в центрі м. Херсон від вулиці Маяковського до вулиці Клари Цеткін), де понад 20 років  він проживав в будинку за адресою провулок Спартаківський, 46 ( на розі вулиці Артема та Спартаківського провулку).

Співробітники Херсонського обласного краєзнавчого музею дбайливо зберігають безцінний спадок Й. Пачоського і поповнюють його сучасними експонатами. Наукові читання, конференції, свята та заходи на честь засновника щороку збільшують коло шанувальників цієї видатної особистості. Талант його був перлиною, а знання – енциклопедичними.  Тож запрошуємо відсвяткувати 155-річчя з дня народження вченого в Музеї природи.