До 120-річчя від дня народження Івана Дніпровського

До 120-річчя від дня народження Івана ДніпровськогоУ музеї майже за кожним експонатом ховається цікава історія, одну з яких, пов’язану з іменем письменника-земляка Івана Дніпровського, можна почути у літературному відділі.

Так, у 1986 році музей став власником особистого архіву Івана Дніпровського. Колекцію, серед якої були рукописи, книги, документи, листи, меморіальні речі передали діти Марії Пілінської,  дружини Дніпровського, які мешкали на той час у Харкові.

До 120-річчя від дня народження Івана ДніпровськогоЩасливий випадок зробив наш музей власником справжнього літературного скарбу. Відновлюючи письмовий стіл письменника, реставратор В.Рибалко знайшов таємну схованку між нижньою шухлядкою та днищем, а в ній рукопис І. Дніпровського про Миколу Хвильового. На думку співробітників, крамольні на той час записи були сховані автором перед його останньою поїздкою на лікування до Ялтинського санаторію, в якому він помер від туберкульозу 1 грудня 1934 року. Так і пролежали ці записи майже 60 років нікому не відомі. Рукописи складаються з двох зошитів. Перший, що називається «Микола Хвильовий. Портрет м’ятежника» має дві частини, датовані 1930-м і 1933 роками, було опубліковано в журналі «Сучасність» у 1992 році співробітниками музею Тетяною Акказієвою та Оленою Марущак.

До другого зошита під назвою «Микола Хвильовий (чорнові нотатки)» входить п’ять частин, що написані у 1933 році, після загибелі письменника. Разом зі згаданими рукописами у столі був знайдений автограф рукопису вірша «Умер!..  Хто каже вмер!..»,  написаного після самогубства Миколи Хвильового.

Згадані документи, так як і предмети особистого користування, а саме письмовий стіл, стільці, крісло, письмові приладдя (олівці, ручки, чорнильниця) дали можливість створити меморіальний куточок в експозиції літературного відділу, присвячений письменнику-земляку.

До 120-річчя від дня народження Івана Дніпровського

Завідувач літературного відділу Мартинова Г.Г.