Масляна

У 2012 році Масляна почнеться 20 лютого і закінчиться 26 лютого. Слов’янські поводи зими – зустріч весни. Це останній тиждень перед Великим постом.

Масляна складається з трьох частин: зустріч у понеділок, кульмінаційна точка або «перелом»  у «широкий» четвер і «прощальна неділя».

Заміжні жінки увесь тиждень справляють «колодку». В понеділок зранку вони збираються в корчмі «колодкувати», звідси і пішла українська назва свята «Колодій». Одна з жінок кладе на стіл невеличке поліно або палицю – це колодка. Інші беруть по черзі і сповивають її шматками полотна, потім знову кладуть на стіл. Це значить, що колодка народилася. Купують горілки, сідають за стіл навколо колодки, п’ють і поздоровляють одна одну з народженням.

Підпивши, жінки розходяться, а колодка залишається в шинку до наступного дня. Так п’ють до суботи, бо ж у понеділок колодка народилася, у вівторок хрестилася, у середу похрестини, в четвер колодка помирає, в п’ятницю її ховають, а в суботу плачуть. Звісно, ніхто за нею не плакав, а пили й гуляли однаково – як при «народженні», так і при «смерті».
Підпивши, жінки співають:
Масляна, воротися!
До Великодня простягнися,
Від Великодня до Петра,
А від Петра та до тепла…

Крім цього, в понеділок на Масляній заміжні жінки ще ходять по домівках, де є дорослі хлопці або дівчата, і прив’язують матерям колодку до ноги. Це кара за те, що не оженили синів чи не повіддавали дочок заміж впродовж останніх м’ясниць. Все це робиться з жартами, сміхом, горілкою.

Дівчата теж в’яжуть колодку, але тільки парубкам, і вже не до ноги, а до лівої руки. Дівоча колодка оздоблена барвистими стрічками та паперовими квітами. Парубки повинні платити дівчатам викуп за колодку грішми або подарунками: намистом, стрічками, шовковою хусткою.

В четвер на цьому тижні господині збираються компаніями, п’ють та гуляють – «щоб телята водились».

В п’ятницю – частунок тещі. Колись на Україні був звичай двічі на рік частувати тещу – «щоб горло не пересихало». Хто одружувався в осінні м’ясниці, той урочисто віз тещу до себе в гості на другий день різдвяних свят якщо добра, або на третій – якщо зла. Хто ж одружився в різдвяні м’ясниці, той возився з тещею в п’ятницю на масляну. Разом з тещею запрошувались й інші родичі. Частуючи гостей, зять говорив: «Пийте, люди добрі, по повній чарці, хай у моєї тещі горло не пересихає!» (натяк на сварливість).

Останній день Масляної – Сиропусна неділя – називалася ще Прощеною або Прощальною. За християнською традицією, у цей день треба було просити пробачення один у одного за все заподіяне протягом року. Просити пробачення належало тричі, і тричі чулася відповідь: «Бог простить!». Відвідували і цвинтар та просили пробачення у померлих рідних.

Погулявши  цілий тиждень, люди говорили: «Масляна, Масляна, яка ти мала, - якби ж тебе сім неділь, а посту одна!».

Масляна - ХОКМГоловною їжею на Масляну є вареники з сиром і сметаною, але й гречані млинці – теж обрядова їжа в ці дні на Україні. Вареники цього тижня потрібно варити щодня: «Вареники доведуть, що і хліба не дадуть».  На Херсонщині у селі Нова Маячка побутував звичай замість традиційних вареників готувати на Масляну «яєчню», яка за формою і кольором нагадувала млинець.

У цьому ж селі існувала й інша традиція, яка була привезена переселенцями з Курської губернії. Росіяни, мешканці села, збирались разом і зі співами та жартами обходили двори односельців, водили «карагот» (хоровод).

Масляна – свято, яке сягає корінням в далеке минуле. В ньому переплелися і християнські традиції, і язичницькі обряди.


Старший науковий співробітник
науково-етнографічного відділу
Аскурава М.З.