Час дізнатися більше
Вклад Володимира Пещанського у формування фонду бібліотеки Херсонського краєзнавчого музею

Володимир Павлович Пещанський Володимир Павлович Пещанський (28.10.1873, Переяслав (нині Переяслав –Хмельницький)  - 26.08.1926, Львів) – український архітектор, реставратор, мистецтвознавець. Закінчив Петербурзький Інститут цивільних інженерів, де здобув відповідне звання. Працював у Києві та Харкові. В період 1919 – 1922 років проживав у Херсоні зі своєю родиною : Пещанською Вірою Ф. та Пещанським О.Володимировичем. Сім’я знімала житло в будинку, який належав капітану 57-го Модлинського полку Сергію Дмитровичу Тахчогло, по вул. Кутузовській, 33 (Грецька, 15 – Кутузовська, 33 – Леніна, 25 -  нині Соборна, так перейменовувалася вулиця в різні періоди історії). Будинок знесли в 90-х роках і на тому місці побудували новий.

будинок ТахчоглоМалюнок будинку Тахчогло нам  подарувала жителька нашого міста Ольга Шкроб, яка багато років проживала поряд.

В цей час  Володимиру Павловичу Пещанському запропонували  посаду викладача в Херсонському політехнічному інституті, а згодом обрали ректором закладу. Він також був відомим колекціонером : володів унікальною колекцією українських килимів ручної роботи та ікон 16 – 18 століття і сам їх реставрував. Для тимчасового збереження  такого зібрання старожитностей, директор Херсонського історико – археологічного музею Віктор Іванович Гошкевич, виділив окреме приміщення у своєму закладі.

Крім того Володимир Павлович дарував музеєві різні предмети. Гортаючи сторінки  «Книги музейних надходжень», читаємо запис про те, що восени 1919 року В.П.Пещанський подарував фотографії та листівки про Херсон , а також  різну революційну літературу. Згодом, він передав  дві книги, які зберігаються до сьогодні у музейному  фонді :

 

Сокращенный катехизис для обучения юношества православному закону христианскому, изданному при учреждении народных училищ в Российской империи. – СПб, 1818.- Сокращенный катехизис для обучения юношества православному закону христианскому, изданному при учреждении народных училищ в Российской империи. – СПб, 1818.

 

 

 

Шейх Абул Гкасым Аль – Мухагкыгк. Шераиуль – ислам или законы мусульман шиитского вероисповедания. Часть первая. – СПб, 1867.- Шейх Абул Гкасым Аль – Мухагкыгк. Шераиуль – ислам или законы мусульман шиитского вероисповедания. Часть первая. – СПб, 1867.

 

 

 

Дарувателями були  також члени його родини. Останній запис  в «Книзі надходжень...» зроблено 1921 року, коли О.В.Пещанський передав до музею австрійську каску.

В 1922 р. Володимир Павлович отримав від митрополита Андрея Шептицького запрошення зайняти вакансію реставратора у Львівському Національному музеї. Так, сім’я  Пещанських переїхала до міста Лева. Володимир Павлович привіз туди і свою колекцію старожитностей. Незважаючи на великий об’єм  роботи  в музеї, він продовжив опрацьовувати власне зібрання українських килимів. В результаті такої кропіткої роботи, в 1925 році у Львові, в серії «Збірки Національного музею» вийшла книга Володимира Пещанського «Давні килими України», тираж  всього 300 екземплярів. Управа Національного Музею у Львові у передмові надала інформацію про те, що до кожної купленої в музеї книги, додається один акварельний малюнок давнього українського килима. Одна особа може купити комплект із 12 акварельних малюнків по 50 злотих за кожен.

В Херсонський історико – археологічний музей це видання надійшло на початку квітня 1929 року з Львівського Національного музею і зараз зберігається в бібліотечному фонді музею.Через декілька днів, у відповідь на таку люб’язність, директор закладу Ірина Василівна Фабриціус відправила у Львів власні видання  Херсонського музею : «Клады и древности» та «Літописи музею» вип. 4,5,6,7,8, а у травні – ще один випуск «Літописів» в.9.

Монографія В.П.Пещанського «Давні килими України» користується попитом у дослідників української старовини  і сьогодні.

Монографія В.П.Пещанського «Давні килими України»  Монографія В.П.Пещанського «Давні килими України»

За декілька років, прожитих у Херсоні, Володимир Павлович Пещанський залишив про себе добру згадку як даруватель, викладач, реставратор. Помер він 26 серпня 1926 року у Львові і похований на Личаківському цвинтарі.

Публікація написана за матеріалами архіву Херсонського краєзнавчого музею.

Провідний біліотекар музею

Остренко Н.А.

 
Більше статтей...
<< Початок < Попередня 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Наступна > Кінець >>

Сторінка 5 з 39