Час дізнатися більше
Екзотичні рослини на музейній ділянці

Озеленення будь-якого міста пов’язане не тільки з географічним розташуванням і кліматичними умовами, які визначають склад флори, але й з особливостями його історичного розвитку та з практичною діяльністю окремих людей і установ.

У перші роки заснування Херсона наше степове місто дуже потребувало зелених насаджень. Тому висаджувались сади, парки, алеї. Одним із перших був сад на Казенній балці, при закладці якого було посаджено 10000 дерев. Він став улюбленим місцем народних гулянь. Історичні дані про розвиток озеленення міста, отримані з архівних матеріалів та етикеток гербарних зразків фондових колекцій музею XIX-XX століть. Вони свідчать, що в місті проводились посадки різних дерев, запрошувались відомі європейські садівники, висаджувалась різноманітна деревно-чагарникова рослинність, розглядались питання благоустрою в Херсоні садів, скверів, парків та розведення лісових плантацій на околицях міста. Дерева були не тільки окрасою вулиць, але й послабляли літню спеку. Саджанці висаджували і біля нашого музею, про що свідчать листівки початку ХХ ст. Відомо, що основну декоративну, рекреаційну, захисну і меліоративну функцію виконують саме дерева та чагарники.

Потрібно відзначити, що людина формуючи архітектурний вигляд міст, населених пунктів, приватних ділянок активно використовує інтродуковані види (навмисно чи випадково розселені рослини за межі природного ареалу), які привертають до себе увагу і створюють у людей особливе внутрішнє відчуття. Оригінальні форми, структура крони, колір кори стовбура і пагонів, забарвлення листків та квіток, рясність цвітіння або плодоносіння мають естетичний і декоративний ефект. Крім того у більшості випадків ці рослини не потребують кропіткого догляду.

В 2015 році в рамках святкування ювілейної дати «125 років з дня заснування музею» відбулася акція «Посади дерево – залиш свій слід у історії музею», до якої приєднались співробітники Ботанічного саду Херсонського державного університету та представники громади міста.

Крім того, в подарунок ми отримали саджанці екзотичних рослин – кельрейтерії та екзохорди, рослини які мають неабиякий декоративний ефект в різні пори року. Кельрейтерія  отримала таку назву в честь ботаніка Йозефа Готліба Кельрейтера. Батьківщина– Східна Азія, культивують цю рослину в Європі та в Північній Америці. Дерево зимостійке, але любить тепло. Дивовижні плоди в формі коробочки різного кольору – від зеленого до червоно-коричневого схожі на абажури люстри,тому його називають «дерево-ліхтарик». Втім, це деякі види абажурів схожі на плоди кельрейтерії. Інша рослина – екзохорда являє собою декоративний багаторічник, листопадний, належить до сімейства Рожевих. Надзвичайно гарний чагарник привертає увагу в період активного цвітіння та являє собою буйство розкішних білих пишних суцвіть. Витончені гілки чагарника так густо покриваються невеликими квіточками, що листя практично не видно. В природних умовах зустрічається виключно на території Азії. І хоча садівникам рослина відома вже не одну сотню років, культивувати її почали лише близько 100 років тому. Зустрічається на вітчизняних (і не тільки) садових ділянках екзохорда виключно рідко. Зате в ботанічних садах білосніжний чагарник можна знайти практично повсюди, за неймовірно красиве білосніжне цвітіння екзохорду часто порівнюють з черемхою, бузком або спіреєю, але візуально її листя і квітки дуже відрізняються від цих рослин. Вид дуже витривалий: абсолютно не боїться морозу і дуже любить сонячне світло.

Питання, пов'язані з озелененням та благоустроєм території музею завжди знаходили підтримку керівників музею та співробітників. А проект «Посади дерево...» задуманий як варіант нашого вкладу в відновлення зелених зон. Крім того, частина земельної музейної ділянки потребувала додаткової посадки дерев.У 2016 році біля будівлі музею висадили сумах. Ця рослина може похвалитися не тільки фарбувальними і дубильними властивостями, але і декоративністю. Серед десятків видів він вирізняється великими, елегантними, розлогими та розкішними листями. Головна його перевага – висока декоративність з ранньої весни і до ефектного листопада, що змінюються на зимові прикраси-плоди.

В майбутньому передбачається поетапна посадка саженців інших декоративних рослин та використання зеленої зони в музейних заходах природничого спрямування. Тому не випадково, дослідження дендрофлори міста стало предметом нашої наукової зацікавленості. В експозиції відділу природи поряд з видовим різноманіттям місцевої флори представлені екземпляри завезених та акліматизованих рослин.Сьогодні в музеї проводиться збір інформаціїі стосовно видового складу інтродукованих в області рослин, відбувається фотофіксація ландшафтів та цілеспрямований збір зразків як для експонування, так і для накопичення матеріалів у фондових колекціях.

Співробітники відділу природи разом з науковцями ботанічного саду формують гербарій сучасної дендрофлори міста, колектори – Загорулько А.О., Косенко О. О. Оформлений гербарій, оснащений науковими етикетками, займе гідне місце в музейній ботанічній колекції. В колекції представлені екземпляри Ginkgo biloba L., (гінкго дволопатеве – найдавніший вид дерев, що ростуть зараз на Землі), Celtis caucasica Willd. (каркас кавказський), Quercus castaneifolia C.A. , (дуб каштанолистий), Aesculus × carnea (гіркокаштан криваво-м'ясний), Catalpa speciosa Warder (катальпа чудова), Acer ginnala Maxim. (клен Гінала), Бруссонетія бумажна (Broussonetia papyrifera) тощо.

В музеї зберігається унікальний гербарій, зібраний на початку ХХ століття вченим Йосипом Конрадовичем Пачоським, нараховує більше 22000 гербарних зразків. Колекції, створені зусиллями вчених, мають велику наукову цінність, не тільки зберігаються, але й експонуються й користуються великим попитом у спеціалістів. Гербарій документує флору, представляє незмінну важливість для вивчення та збереження біорізноманіття. Сьогодні дендрофлора міста поповнюється за рахунок нових видів рослин із Середземного моря, Середньої Азії, Америки, Китаю. Такі види як айлант найвищий (Ailanthus altissima (П. Мілль) Swingle.), клен ясенолистий (Acer negundo L.) - є активними, витісняють місцеві види. Аналіз сучасного видового складу і тенденції розвитку дендрофлори нашого міста дозволяє зробити висновок про те, що в перспективі буде спостерігатися збільшення видів і різноманітності за рахунок нових видів.

Під час екскурсій школярі отримують знання, які дозволяють глибше зрозуміти цілісність природи, необхідність вивчення екологічного стану природних систем та підтримання екологічної рівноваги в них, вплив антропогенного фактору та його значення для життя природного комплексу.

Досвід свідчить, що різноманітні форми роботи зі школярами, впливають на якість навчального процесу, розвивають їх творчий та практичний кругозір.

Майбутнє природи і людства залежить від того, якими ми виховаємо наших дітей.У  подальшому проект «Посади дерево ...» стане довгостроковим, так як це не тільки цікава, корисна, але і ефективна форма роботи.

Завідувач відділу природи Ємельянова С.Ф.

Фото із архіву музею



 
Більше статтей...
<< Початок < Попередня 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Наступна > Кінець >>

Сторінка 2 з 43